Попри швидку модернізацію нашого життя, слід завжди пам’ятати про те, звідки ми прийшли. Саме тому активна громадськість влаштовує різні довготривалі проєкти, що ставлять за мету не лише розважити народ, а й пробудити у ньому інтерес до історії предків. Етнофестивалі це завжди можливість не тільки класно провести час зі своїми близькими та друзями, а й поринути в атмосферу минувшини. Детальніше на cherkaski.info.
Ідея та заснування фестивалю
Історія етнофестивалю «Трипільські зорі» почалась у далекому 2008 році, коли дві черкаські студентки Ольга Омельчук та Інна Шемет вирішили пробудити історичну пам’ять своїх співгромадян. Ідея з самого початку полягала у поєднанні автентичного та сучасного, давнього і нового. Таким чином виник відомий щорічний етнофестиваль, який, немов ще одна цінна перлина у короні, став частиною окраси Черкас.
Ще одна особливість цього заходу – його некомерційність. Уся фінансова організація тримається на благодійних внесках та спонсорах, тому фестиваль міг відвідати кожен охочий. У 2011 році постійним місцем проведення етнофестивалю було вирішено обрати Долину троянд – один з найулюбленіших парків відпочинку черкащан.
Інна Шемет зізналась, що на створення свого етнофестивального проєкту її надихнули вже існуючі тоді аналоги, які набирали популярності в інших областях України. Виникнення етнофестивалю у Черкасах неабияк популяризував місто і сам Черкаський край.
Назва «Трипільські зорі» була обрана задля репрезентації культурної спадщини Черкащини, оскільки усім відому трипільську культуру вперше виявили недалеко від територій сучасної Черкаської області – у селі Трипілля. Також доведено, що ареал трипільської культури покривав майже усю територію Черкащини. Звісно, щоб відповідати назві, акцент був зроблений у першу чергу на автентичності.
«Вдалося показати, що це саме етнофестиваль, оскільки проводили майстер-класи, організатори ходили з підвісками – символами фестивалю. Дуже багато було людей у вишиванках. Відчувається, що національна культура, українська самобутність ніби повернулася у 21 сторіччя», – каже черкащанка Валерія Боброва.
Виступи фестивалю до 2014 року
Етнофестиваль «Трипільські зорі» здобув стійку популярність приблизно у 2011 році – на свою четверту річницю. Тоді фестиваль пройшов протягом 27-28 червня, бо був присвячений одночасно і до Дня молоді (за старим пострадянським звичаєм), і до Дня Конституції України.
Що тільки не побачили люди не фестивалі! Тут були різні номери з трюками і народними танцями від київського козацького об’єднання «СПАС», і народні квести, театральні вистави. Відвідувачів вчили народним лозоплетінню, виготовленню ляльок-мотанок, гончарству, вишивці та грі на сопілці. Для комфорту гостей фестивалю було розміщено наметове містечко, а також табір пластунів і парк для скейтбордистів.
Музичні вподобання містян були задоволені виступом творчих колективів, переважно етнофольклорних, які приїхали з різних частин України: так, з Києва прибув етногурт «Юркеш», івано-франківські КораЛЛі, львівська Ойкумена, «Чумацький шлях» з Хмельницького та інші. Місце знайшлось також і черкаським гуртам, таким як «Ефект Метелика», «Варка» та «Ліфт». Музичну частину фестивалю завершив виступ заслуженого працівника культури України Сашка Лірника. Як у 2011 році зазначила Оля Чипенко, вокалістка гурту «Ліфт», хоч етнофестиваль з 2008 року значно просунувся вперед, але усе ще мав проблему з нестачею фінансування.
П’ятий фестиваль «Трипільські зорі» пройшов 26-27 травня 2012 року. На цей раз програма була збагачена виступом черкаського козацького куреня. Курінь провів для містян майстер-клас від учнів Черкаської школи бойового гопака та вистави з іншим народно-прикладним мистецтвом. Люди мали змогу відвідати ярмарок і насолодитись вражаючим фаєр-шоу. Був на фестивалі також і Сашко Лірник – невід’ємний учасник програм усіх «Трипільських зір».
Виступи фестивалю після 2014 року
У буремний 2014 рік «Трипільські зорі» стали одним з культурно-патріотичних центрів Черкащини. Тоді протягом 28-29 червня проходив сьомий за рахунком фестиваль. Захід відбувся під патріотичними гаслами, які закликали українців боротися за свою волю і свою землю. Національний одяг став провідним елементом та образом «Трипільських зір».
Людей дуже порадувала участь організації «Дахнівська Січ», яка влаштувала свій куточок з імітованими вежами, гарматами і наметами. Активісти з «Дахнівської Січі» пропагували серед черкащан здоровий спосіб життя та демонструвала відвідувачам стрільбу з лука. Як мотивацію постріляти з лука, активісти причепили у якості мішені обличчя Путіна, яке було продірявлене не менш ніж звичайні цілі.
Не обійшлось і без музики: так, перед черкащанами виступили різні гурти та музичні колективи, серед яких найбільше вирізнялися «Фолькнери». Окрім «Фолькнерів», виступили також «Сонце в кишені», «Буття», «Спів братів», «Ефект Метелика», «СонЦе» та інші. Фестиваль тривав до глибокої ночі, під час якої люди дивились фільми і милувались піснями.
Гончарі та майстри з інших галузей матеріальної культури демонстрували свої вироби, продаючи їх за хорошими цінами. Майстриня Віта Колісник, яка прибула до Долини троянд однією з найперших, ліпить свистки у формі різних звірів. Гончар Володимир виробляє горщики з білої глини, яку він потім топить у молоці. Окрім народних виробів, продавали свічки, магнітики, вишиванки та інші туристичні речі, які на все життя закарбують незабутні спогади.
Восьмий фестиваль «Трипільські зорі» пройшов усе на тому ж місці 15-16 липня 2017 року. Програма по суті не змінювалась, тому люди побачили усе ті ж фаєр-шоу, номери з козацьким гопаком і послухали музику. Востаннє «Трипільські зорі» проводили свої вечори у 2019 році, допоки не вдарила пандемія COVID-19.
Джерела:
https://chmr.gov.ua/ua/newsread.php?view=1905&s=1&s1=18
https://www.radiosvoboda.org/a/24247288.html
https://www.radiosvoboda.org/a/24594580.html
https://www.vikka.ua/novini/u-cherkasax-projde-etnichnij-festival-tripilski-zori/
https://cherkaski.info/uk/eternal-2996-trypilski-zori-ta-holodnyj-yar-etnofestyvali-cherkashhyny