Успішні країни завжди мають у своїх основах прориви у різних галузях науки. Саме тому укріплення інтересу юних дослідників до природничих наук є життєво необхідним як для народу, так і держави. Хтось бере участь на олімпіадах і різноманітних конкурсах, а хтось напряму показує свої винаходи і технічні ідеї, отримуючи за це нагороди і пошану. Усе це неабияк мотивує підлітків до здійснення відкриттів і вивчення складних, на перший погляд, предметів, таких як математика, фізика, хімія, біологія тощо. Яскравим прикладом конкурсу талантів є «Дні науки», що проходили у Черкасах у 2024 році. Детальніше на cherkaski.info.
Хід подій
Упродовж цілого місяця, з 10 жовтня по 10 листопада 2024 року, у Черкасах проводили науково-пізнавальний фестиваль «Дні науки». Захід організували на основі Черкаського фізико-математичного ліцею, а самі «Дні науки» стали можливими у місті завдяки грантовому проєкту Черкаського міського голови. Це свідчить про те, що місцева влада Черкас продовжує допомагати не лише українському війську, а й активно долучається до розвитку культури. Раніше черкаські можновладці надавали гранти на підтримку мистецтва.
Фестиваль став хорошою нагодою для школярів з усіх областей України і навіть для іноземців, оскільки у заході брав участь один німецький підліток з міста Ульма. Це робить черкаські «Дні науки» міжнародною подією. У фестивалі взяли участь 733 людини переважно з Черкаської, Одеської, Харківської, Запорізької та Рівненської областей. «Дні науки» проходили в очно-дистанційному форматі, що і забезпечило таку кількість учасників. Між собою змагались учні 7-11 класів з усієї України, у тому числі й від самого ліцею.
Програма «Днів наук» складалась з відмінних один від одного квестів і конкурсів, присвячених різним галузям науки. Наприклад, для любителів математики підготували спеціальний конкурс «Математичний занзібар», для комп’ютерних фанатів – «Відкритий чемпіонат з програмування». Окрім того, були організовані такі заходи, як «Турнір зі спідкубінгу», «Науковий квіз» і «PROMT DESIGN challenge».
Учні могли ознайомитись зі здобутками один одного на конференціях і виставках. На науковій конференції учні опублікували тези своїх наукових робіт у межах проєкту «Наукове сузір’я», а опісля підлітки надихались успіхами видатних українських науковців, яким була присвячена відеогалерея «Хапай знання».
Переможці
Під час закриття фестивалю були відзначені усі найкращі винаходи та ідеї, за які учні виборювали собі призи. Перше місце у проєкті «Наукова майстерня» отримали Павло Приходько та Олексій Марінченко за «Створення моделі будови клітини тваринного організму». Ці ж хлопці зайняли також і друге місце, але за «Моделювання травної системи». Окрім них, перше місце здобули Кирил Комашко і Михайло Черняк за «Моделювання комп’ютерної гри “Будова клітини”» та Марія Завалко за «Дослідження дії амілази слини на крохмаль». На третьому місці посів Микола Антоненко за дослідження впливу температури на швидкість утворення йогурту.
У деяких інших конкурсах нагороди вручали цілим командам. У фіналі «PROMT DESIGN challenge» другі місця зайняли команди «Alex&Vlad team» (Олексій Нога та Владислав Огарков) та «Сінергія» (Роман Кульбашний і Дмитро Котик). Призерами третього місця з «Математичного занзібару» стали Ярослав Приходько, Марія Сутула, Єгор Грицай, Дмитро Гребінь та Михайло Величко, які складали команду під назвою «Вета». Третє місце на «Турнірі зі спідкубінгу» здобув Ярослав Мисан. За організаційні здібності і підготовку учнів до змагань нагороди отримали вчителі Галина Шаповал та Ірина Молдован, які представляли Черкаську загальноосвітню школу I-III ступенів №4.
Про користь подібних заходів
«Дні науки-2024» показали неабиякий потенціал і талант української молоді, чия схильність до інновацій була у черговий раз підтверджена на ділі. Зокрема, це є дзвіночком для держави, яка, на жаль, слабко підтримує креативні проєкти від молодих науковців, через що тим доводиться шукати нової долі у країнах ЄС чи Америці.
Заходи, подібні до «Днів наук», грають велику роль у вихованні в дітях любові до пізнання світу. І мова йде не лише про звичайну допитливість, а про виникнення чогось нового і великого у майбутньому. Україна – батьківщина чималої кількості відкриттів і винаходів, як-от гелікоптер, одна з перших рентгенівських трубок чи поштовий індекс, тому українська нація має суттєвий нерозкритий потенціал, що може допомогти їй у сучасному світі.