Кожному часу притаманне власне відчуття гумору. Інколи трапляється, що жарти одного покоління зовсім не смішні, і навіть незрозумілі для іншого. Але це аж ніяк не стосується українських байок та гуморесок, які не втрачають популярності протягом багатьох віків. І сьогодні, незважаючи на безліч гумористичних шоу та програм, гострі та дотепні українські байки мають незмінну популярність в народі, адже вони не лише розважають читача, але й виконують важливу соціальну функцію, висвітлюючи суспільні проблеми та людські вади, допомагаючи побачити абсурдність певних явищ. А ще зберігають давню народну мудрість та відображають національний характер українців, їхню здатність сміятися над собою та знаходити гумор у складних ситуаціях. Більше на cherkaski.info.
Традиції байкарів з Черкащини в минулому та сьогоденні
В кожному куточку нашої країни є свої улюблені автори. Є свої байкарі і в Черкаській області. Славну традицію черкаського байкарства розпочав ще уродженець містечка Городище, дядько знаменитого композитора С.С. Гулака-Артемовського, письменник та філолог Петро Петрович Гулак Артемовський. Його найвідоміша байка, або як називав її сам автор «казка» «Пан та собака» після публікації у 1818 році мала такий шалений успіх, що ходила по руках в списках. Сучасники, порівнювали її із славнозвісною «Енеїдою» Івана Котляревського, завчали напам’ять і буквально розібрали «Пана і собаку» на цитати. Як і багато інших творів П. Гулака-Артемовського ця байка щасливо дожила до наших днів, й до того ж не втратила актуальності.
Українські гуморески та байки залишаються затребуваними і в сучасному світі, адаптуючись до нових реалій та проблем. Вони продовжують виконувати свою важливу місію – через сміх та іронію надихати людей до позитивних змін у собі та суспільстві. Талановиті байкарі та гумористи Черкащини гідно продовжили традиції своїх славних попередників.
З Дніпровських берегів до берегів Горині
Один з найвідоміших байкарів родом з Черкащини Петро Красюк народився в перший день 1924 року у старовинному козацькому селі Трахтемирів, яке привільно розкинулося на Дніпровському березі, в родині Харитона Івановича та Галини Нечипорівни Красюків. Як жартував Петро Харитонович, будь його воля, то народився б не взимку, коли стоять тріскучі морози, а обрав для дня народження теплий та сонячний день влітку або навесні, «бо не люблю холоду ні в природі, ні у взаєминах між людьми», – писав він у 70 років в «Автобіографії на замовлення». І це не випадково. Його колеги, учні, земляки згадують Красюка як надзвичайно «теплу» людину – добрий, мудрий, щирий, гостинний Петро Харитонович І в житті, і в творчості завжди боровся з кривдою, підлістю та лицемірством.
Після закінчення семирічки в рідному селі Петро Красюк вступив до Переяслав-Хмельницького педагогічного училища, але завершити освіту йому завадила війна. В 1943 році нацисти примусово вивезли парубка до Німеччини. Лише в повоєнні роки Петро зміг повернутися на Батьківщину та завершити навчання.
У 1946 році молодого фахівця направили працювати на Рівненщину, вчителем школи у селі Висоцьк, розташованому на березі річки Горинь. Ця сільська школа стала першим і єдиним місцем роботи Петра Харитоновича, він працював в неї понад 50 років, здобувши вдячність багатьох учнів та їхніх батьків.
Саме у Висоцьку розпочався і творчий шлях Петра Красюка. З перших років роботи у школі його твори почали публікувати у районних та обласних виданнях. Робота в школі та літературна творчість не завадили молодому вчителю здобути вищу освіту. У 1958 році він отримав диплом Рівненського державного педагогічного інституту, де заочно навчався на українському відділенні філологічного факультету.
Від першої збірки до всенародної любові
У 1957 році вийшла перша збірка Петра Красюка «Байки та гуморески», яка одразу набула широкої популярності серед читачів. Згодом з’явилися і інші книжки – «Яке коріння, таке й насіння», «Премійований кіт» тощо. В 1965 році вже відомий в Україні автор Петро Красюк став членом Спілки письменників України. За творче життя Петра Красюка було видано понад 20 книжок байок та гуморесок, а до 80-річного ювілею вийшов у світ двотомник вибраних творів поета-сатирика.
Творчість Петра Харитоновича Красюка була добре відома численним шанувальникам гумору не тільки в Україні. Його твори перекладалися багатьма мовами світу. Дотепні гуморески та байки Петра Красюка заслужили визнання не тільки читачів, а й професіональних критиків та колег. Його творчість неодноразово була відзначена літературними преміями, а у 2003 році Петро Красюк став першим лауреатом Першого українського фестивалю гумору «Лауреат Нобельської премії», який проходив на Рівненщині, у селі Нобель на березі мальовничого озера з такою ж назвою.
Петро Харитонович пішов з життя 8 січня 2008 року, залишивши по собі добру пам’ять та вдячність своїх колег, учнів, земляків та шанувальників своєї творчості. Отже, якщо вам стане сумно, знайдіть і прочитайте гуморески або байки нашого видатного земляка і на душі посвітлішає.
Джерела: www.slideshare.net, voloberegi.rv.ua, uain.press, www.perets.org.ua