Черкащина відома своїми пам’ятками архітектури та значною цінністю в історії України. Декілька відомих парків нам відомі, зокрема Софіївський парк щороку приймає більше сотні тисяч гостей. Цікаві події міста на сайті Черкаси.ski
Софіївка повністю підконтрольна місцевій владі, щороку парк розквітає, реставрується кожен сантиметр площі, але при цьому не руйнується її первозданний вигляд. Чому наша область так по-різному відноситься до таких історичних місць?
Руйнується, знецінюється важка праця наших предків. Черкаський журналіст і краєзнавець розповідає про часи, коли Черкащина була “столицею парків імперії” у публікації “Забуті парки нашого краю” в газеті “Нова доба”.
Донедавна Черкащина, околиця Київської і Полтавської губерній, вважалася осередком паркової культури усієї Російської імперії. Журналіст підкреслив найдивовижніші парки з вишуканим англійським стилем – Мошни, Шполянський край, Тальне, Синиці, Будище, Прохорівки,Шевченкове.
Передмістя Сміли Шевченкове давно відоме як один з найбільших у державі залізничних вузлів. Він цікавий тим, що у «дикій» частині водилися кози, олені, лосі, борсуки, кабани, фазани, цесарки, куріпки та ще безліч звірини, полювати на яку заборонялося. Щодо паркових угідь, то прославилися вони, насамперед, своїми Лебединими озерами.Південні схили парку потопали у зелені.
Історія Мошен могла б стати великою черкаською легендою, де у сутінках минулого розпізнаються силуети-привиди. Тоді граф Михайло Воронцов одружився зі спадкоємицею володінь Григорія Потьомкіна Єлизаветою Браницькою. Граф отримав її мошенські володіння.
Цей край вразив Воронцова своєю дикістю краєвидів. Граф надумав створити у своїх нових володіннях найбільший у Європі парк. Проектуванням центральної частини займалися найвідоміші тоді спеціалісти цієї справи Джорджіо Торічеллі, де ля Кво, Карл Мінто.
У 1833 році, алея парку стала фатальною для Софії Воронцової. Дочка князя впала з коня в урвище і робилася. Палац Воронцова мав три поверхи з 80-ма гостьовими кімнатами, велику бібліотеку. В жовтні 1919 року маєток був пограбований, пожежа та вибух у багатих винних підвалах довершили свою справу.
Синиця, сьогодні це нічим не примітне, хоча й дуже мальовниче село на Христинівщині, про історію якого знають хіба старожили. Барон Корф, який опікувався парком, завіз сюди тюльпанове дерево, сосну Веймутова, пірамідальний дуб, модрину, платан, кримську сосну. А ще посадив дивовижний фруктовий сад, який вражав уяву небаченими тут раніше плодами.
У Тальному, фігурували видатні прізвища, такі як: Воронцов, Потоцький, Долгорукий. Кожен проводив свою боротьбу за 400 га парку в Тальному. Але,пріоритетним для них були більш об’ємніші території, тому надовго не зосереджувалися саме на цьому місці.
А ось граф Петро Шувалов, одружений із Софією Наришкіною, освоївся та створив вишуканий палац та елегантний парк стилізований під власний палац. Парк вважався другим «за привабливістю» після Софіївки.