3 лютого в Черкасах пройшла вистава повісті Івана Нечуя-Левицького “ Кайдашева сім’я”. Жанр повісті описує соціально-побутові проблеми звичайних сільських сімей 1861 року. Цікаві події на сайті Черкаси.ski
Якщо брати до уваги деталі та життєві перипетії “Кайдашева сім’я” нічим не відрізняється від сімей сьогодення. Але, все-таки в повісті більше розкривається злиденне життя селян, кріпацтво, неосвіченість людей які згодом страждали через підкупи та знущання.
Критики “Кайдашева сім’ю” – називають сім’єю сучасності. Лише рівень освіти відрізняє нас. Характери синів Кайдаша формуються в інший час. Тому в них немає тієї забитості й приниженості, що була в їхнього батька. Карпо і Лаврін успадкували від батьків працьовитість, турботу про сім’ю, хазяйновитість.
На цьому їхня схожість закінчується. Уже з діалогу про сватання дівчат видно, що Карпо суворий і непривітний, а Лаврін веселий, жартівливий, має поетичну душу. Інша індивідуальність розкривається в образі Марусі Кайдашихи.
«Вона була вже не молода, але не стара, — оповідає автор, — висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».
Кайдашиха відзначалася працьовитістю, вміла майстерно куховарити, любила дітей, разом із тим вона була сварливою, егоїстичною, злою, лицемірною, заздрісною, гоноровитою, а через це просто нестерпною в сім’ї.
“Кайдашева сім’я” — одна з найталановитіших повістей у творчому доробку письменника, де він на повну силу виявив себе як великий майстер творення людських характерів у їх соціальній типовості та індивідуальній виразності й неповторності.