Організовувати дні джазу, рок-н-ролу та класичної музики в провінційному містечку – завдання непросте . Здавалося б, як можна поєднувати настільки протилежні музичні стилі в спокійному місті на Дніпрі. Але Черкасам вдавалося це і не лише, представляючи містянам та гостям «Рок-візок», «Джаз Діліжанс» та «Kamianka Music Fest». Але цього разу розповімо саме про них. Тож, як фестивалили музичні Черкаси, читайте далі на cherkaski.info.
Про «Джазові дні» в Черкасах
Фестиваль джазової музики бере початок 1988 року. Заснував його Сергій Крашенінніков – заслужений артист АР Крим. Його біографія варта уваги, адже народився музикант в 1963 році росії, середню освіту здобув уже в Україні на Полтавщині. А вже у 85-му переїхав на Черкащину. В 90-х подорожував Європою, де грав на різних фестивалях та в тематичних закладах. Створив музичне тріо й записав кілька альбомів. У 2004 році провів гастролі в США із сольником в Чикаго. Має творчу майстерню, співпрацював з грантодавцями, що давало можливість фінансувати дні джазу в Черкасах.
Завдяки йому наше місто стало стартовим майданчиком для джазових виконавців та гуртів, які лише починали музичний шлях. Попри те, що «Джазові дні» проводилися щорічно, конкретної дати для фестивалю не було. Дні проведення виступів кожного разу ставали сюрпризом для відвідувачів, які просто стежили за анонсами.
Головною сценою для організації кількох днів виступів стала обласна філармонія. На фестиваль в різні часи вдавалося запросити бенди з Ізраїлю, США, Німеччини, Норвегії, Бразилії та Камеруну. Проте базу складали українські гурти й виконавці – «Crush Quartet» та «Cherkasy Jazz Quintet» (Черкаси), «Z Band» (Київ), «BE Style Band» (Севастополь) і т.д.
Із 2007 по 2019 роки учасниками «Джазових днів» ставали в середньому десять колективів, за якими можна було вивчити географію України. Харків, Суми, Полтава, Кременчук, Львів, Одеса – артисти з цих та інших міст. За ці 12 років у фестивалі взяли участь близько 60 колективів та музикантів. І хоча серед них було чимало світових зірок, одним із сезонів, що запам’ятався, відбувся у 2018 році за участі Віктора Павліка. Він, до речі, став співавтором гімну «Черкаських джазових днів», а в його творчому доробку є джаз-кавери на власні хіти.
Класика в Кам’янці
За однією з версій, відомий твір «Лебедине озеро» Петро Чайковський написав, споглядаючи живописну природу Кам’янки. Композитор часто приїздив на Черкащину на гостини до рідної сестри. Відпочивав і надихався на нові твори. Тому не дивно, що саме це містечко стало серцем фестивалю класичної музики. Вперше «Kamianka Music Fest» відбувся влітку 2018 року, й це стало фурором не лише для місцевих, а й для всіх черкащан.
Що казати, подібний проєкт став першим в Україні! Метою його стало збереження культурної спадщини регіону, то ж організатори вирішили зробити фестиваль щорічним. На нього запрошувалися музиканти з різних міст, які виконували знамениті твори класичної музики. Було тут і трішки джазу від українського гурту «Atmawinds». До цього додали виступи місцевих поетів та виставку художників. Власне кажучи, ця ідея об’єднала кілька напрямів у мистецтві. В результаті, на подію прийшли понад тисячу глядачів.
Наступного року одноденний фестиваль класичної музики в Кам’янці об’єднав не лише музичні виступи та літературні читання. Хедлайнером свята стали не музичний колектив, а вокальний – Національний ансамбль солістів «Київська камерата». До джазової частини також вирішили повернутись, запросивши «Falk Bonitz trio» – зірковий джаз-гурт з Німеччини.
Так само успішно пройшли наступні два сезони «Kamianka Music Fest». В 2021 році на захід приїздив Сергій Жадан – відомий український письменник, та гурт «Лінія Маннергейма». До активностей додалися виставка виробів з кераміки від Ольги Бердник-Отнякіної та скульптур від Олександра Дувінського – відомих черкаських майстрів.
«Рок-візок» та «Рок булава»
А от альтернативою іншим музичним проєктам стали фестивалі рок-музики «Рок-візок» та «Рок булава». На перших таких збиралися, здебільшого, місцеві гурти. Вже з роками «Рок-візок» став упізнаваним, а участь у ньому – престижною. Учасників фестивалю навіть запрошували на виступи з нагоди державних свят. Щоразу місце збору було новим: колишній літній кінотеатр в черкаському парку, Долина троянд, площа біля Палацу Молоді. Й тут молоді виконавці могли показати свій рівень, а досвідчені команди – відчути драйв від реакцій публіки. Один із сезонів зробили як акцію солідарності з російськими співаками та рок-музикантами, які не підтримували політику російської влади.
Проєкт «Рок булава», на відміну від свого побратима, мав іншу концепцію. Фестиваль також тривав два а то й три дні, проте локацію для нього обирали за містом. Можна було взяти намет і заночувати прямо на території фестивалю. Окрім концертної програми відвідувачі могли пограти в спортивні ігри, прикупити сувенірів та поласувати смаколиками з фуд-корту. Найактивніша частина фестивальних днів починалася із заходом сонця, а музику, що лунала зі сцени, було чутно навіть у сусідніх селах. Тож знайти дорогу до «Рок булави» було не складно. В 2021 прогриміли останні сезони обох фестивалів, проте фанати сподіваються, що дні року в Черкасах ще повернуться.
