Фестиваль «Тарасова гора» або ж «Тараска», як його називають не лише прихильники, а й самі організатори, народився у 2002 році. Дійсно, це чи не перший щорічний фестиваль Черкащини, який триває кілька днів та є транзитним. Байкери змінюють локації за маршрутом, до якого входять обласний центр, село Свидівок та Канів. Про те, як «тусовка» із кількох сотень байкерів переросла в наймасштабніший мотофест України, читайте далі на cherkaski.info.
Байкерський зліт від Ашота
Перший з’їзд байкерів на Черкащині, який фестивалем можна було б назвати умовно, зібрав близько двохсот учасників. Сталося це у 2002 році, а його ініціатором був і лишається Ашот Арушанов (він, до речі, знявся у фільмі «Довбуш» в ролі відлюдника на прізвисько Вартан). Ідея народилася невипадково, адже Ашот є власником байку та прихильником байкерської «віри».
Ашот Арушанов народився 1970 року в Баку, Азербайджан, але полюбив Україну й вже тривалий час проживає в Києві. Знає п’ять мов окрім рідної, багато подорожує. Має акторський стаж із 2005-го, без байку не бачить життя й окрім знаменитої на всю Україну «Тараски» співзаснував іще один байкерський проєкт – «Дорога на Січ». З 2014 року волонтерить на ЗСУ – разом із однодумцями підсилює військових колісною технікою.
Щодо «Тарасової гори», цей захід не прив’язували до дат. Ним відкривають літній сезон, взявши перші вихідні червня. Хоча перший мотофестиваль організували у травні в Каневі, де Ашот зібрав своїх друзів. Тоді проходили «Шевченківські дні», і люди, які з’їхалися на одну подію, бонусом отримали враження від зустрічі з власниками двоколісних. У порівнянні з наступними роками, тоді у зльоті взяли участь зовсім мало байкерів.
Перший фестиваль мав свою культурну програму з музичним концертом та зірковими гостями – ведучими шоу «Золотий гусак» Анатолієм Дяченком та Володимиром Ямненком. Під завершення учасники рушили до Черкас мотопробігом. Відчувши успіх реалізації ідеї, організатори вирішили зробити зустріч щорічною.
«Тарасова гора» як культ
Наступні десять років, з 2003 по 2013-ий, кількість охочих потрапити у мотоколону байкфесту збільшувалась в рази. І це були байкери не лише місцеві, а й з інших регіонів України та країн. Литва, Латвія, Молдова, Естонія, Вірменія, Угорщина, Італія, Польща, Норвегія та США – водії двоколісних вважали за честь долучитися до дійства, де сотні власників мотоциклів збиралися, щоб поспілкуватися та обмінятися враженнями. До 2014-го тут раді були й однодумцям з росії та білорусі, та після окупації Криму й подальшої ескалації конфлікту «дружба країн» охолола.
Менше з тим, всі ці десять років фестиваль не сидів на місці в усіх сенсах. Кінцева точка збору змінювалася, кочуючи базами відпочинку поблизу Черкас та колоритних сіл. Незмінним лишався мотопробіг на Тарасову гору. У 2008 році колона до Канева розтягнулася на п’ять кілометрів й складала понад три тисячі байків. Тоді гостями фесту стали українські гурти «ТіК» та «Ot Vinta!».
На ювілейному, десятому, фестивалі організатори вирішили не обмежувати відвідувачів у бажанні відпочити на повну. Тоді вперше за всю історію проєкту встановили два танцювальні майданчики – електронний та рок-н-рольний, запросили десять гуртів, встановили атракціони та відкрили локації для гри у волейбол та баскетбол. Одна з пар вирішила в усій цій творчій атмосфері відзначити весілля. Що говорити, це стало подією року.
Від екватора байкфесту й зараз
У 2014-му чотири фестивальні дні для байкерів та гостей пройдуть неподалік Черкас під гаслом «Тарасу – 200, нам – 12!» Ті ж 4 дні відпочинку на березі Дніпра із заїздом до Тарасової гори. Учасники відзначають особливу атмосферу, яка не схожа на решту байкерських зльотів. Це вже не просто тусовка однодумців з танцями й смачною їжею, а дещо більше. Наступні сезони також прив’язують до певних тематик. У 2015-му це буде творчість Тараса Шевченка, у 16-му – гурту «ТНМК», який став зірковим гостем фестивалю.
2017 рік для фестивалю став максимально музичним та проукраїнським. Тоді на «Тарасову гору» запросили «Kozak System» і «Воплі Відоплясова». 15-річчя організатори фесту вирішили відсвяткувати на новій локації – правому березі Дніпра. Власне, це є постійною фішкою «Тараски» – обирати мальовниче місце на природі, подалі від міської метушні й щоб не заважати нікому. На заходи з’їхалися учасники з 15 країн.
Експериментальним у програмі була ранкова йога від знавця цього вчення Саті Мата. Ось чому відвідувачі вважали й вважають цей проєкт швидше просвітницьким, ніж розважальним. Традиційними стали спортивні змагання, куратором яких став Василь Вірастюк. До речі, цю «рубрику» започаткували в 2009 році. Тоді захід зібрав понад 5 000 людей, яких розважали відомі гурти «Zdob și Zdub» і «Ляпис Трубецкой».
А вже наступного року на фестивалі об’єднали лідерів української та італійської рок-сцени. Розважали байкерів гурт «Тартак» і «Folkstone». Добиралися на «Тарасову гору»-2016 не лише на мотоциклах, а навіть водному транспорті. 2017-й стане особливим для фанатів гурту «ТНМК», та й тему фестивалю оберуть, взявши рядок із пісні «Все одно добро закохає зло!». Сезон оновлять змаганнями з боксу серед байкерів. Традиційним залишиться мотопробіг до Канева на могилу Тараса Шевченка.
Наступні два роки стануть не менш активними та масовими, як і попередні. Серед запрошених гуртів будуть й ті, що вже відмічалися в минулих сезонах, і відкриття української рок та поп-культур. Із повномасштабним вторгненням організатори фестивалю вирішили перервати традицію, зазначивши: «Переможемо агресора і зберемося на «Тарасці»!».
