Нещодавно з Черкаського державного бізнес-коледжу прийшла гарна новина. Студент 1 курсу, 15-річний Денис Кладко, що навчається за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення», успішно пройшов чотирьох рівневий відбір до міжнародної освітньої програми «Коледжі об’єднаного світу» (UWC – United World Colleges ).
Хлопець отримав грант на два роки навчання у Нідерландах і тепер, повідомляє сайт cherkaski.info, навчатиметься в UWC Maastricht з однойменного нідерландського міста.
Життя розділилось на «до» і «після»
В 2017 році разом зі своїм наставником Романом Олексійовичем Завгороднім, Денис Кладко написав пісню про нашу українську націю із закликом єднатися. І вже тоді він зрозумів, що змінювати світ можна і потрібно в співпраці з людьми.
-Разом, в єдності, тільки з однодумцями його можна змінити на краще і досягти глобальних цілей, які поставило перед собою людство. Тому, коли до нас прийшла вчителька і повідомила про програму UWC, я провів невеличкий ресьорч і зрозумів, що це саме те, що потрібно, – каже студент Денис Кладко.
UWC об’єднує людей різних національностей, культур, держав, з різними думками про світ. Взагалі повністю різних за світоглядом людей.
-Заради досягнення однієї або декількох глобальних ідей людства важливо бути в єдності. І треба ламати бар’єри непорозумінь, їх треба ламати, треба аргументовано і толерантно переконувати світ в істинності сталого розвитку, щоб досягти величі у діяльності людини, як високорозвиненою істотою, наділеною інтелектом та критичним мисленням, – пояснює студент Кладко.
– Варто сказати, що після того як я вже зареєструвався і почав заповнювати аплікаційну форму, я думаю, моє життя поділилось на «до» і «після». Тому що далі почався такий забіг, типу марафону. Ось ти бачиш невеличку ціль, добіг, а попереду ще цікавіша і, на перший погляд, легкодосяжна, мотивація, за нею ще і ще. І ти біжиш інерційно, не зупиняючись, бо якщо зробиш привал, до фінішу хтось тебе наздожене!
«До» я наче шукав себе, пробував різні амплуа, вибрав для себе кілька напрямків, що подобаються. А коли вже відповідав на запитання аплікаційної форми, у мене склався пазл: я зрозумів в чому і де я хотів би продовжувати вдосконалюватися; як поєднати свої розвинуті навички і використовувати їх в майбутньому.
Пройшов 4 етапи відбору
Заповнення аплікаційної форми включало в себе написання двох есе – українською і англійською мовою, а також треба було дати відповіді на майже десяток важливих запитань.
-До речі, кількість слів для відповіді на питання анкети обмежена. І для мене найбільшою перепоною стало вкластися в ліміт, бо питання я розкривав у відповідях широко, мені хотілося так багато сказати, поділитися своїми думками, адже якось раніше не помічав як сухо ми спілкуємося з друзями, як сумніваємося у власній правоті, коли відповідаємо в школі. А тут я відчував, що оцінюватимуть не по критерію правильно-неправильно, а наскільки ти гориш своїми ідеями! Дуже влучне англійське слово «devoted», щось типу відданий.
Важким став вибір коледжів(треба було розставити пріоритетність). Я би виправив себе, не важким, а часозатратним! Тому що я відвідав кожен з 18 коледжів віртуально, пожив життям громади, ще раз переконався, що роблю правильну річ. І далі я чекав десь два тижні, сподівався на те, що пройду в другий етап. І сподівався не дарма. Мені прийшов омріяний лист про те, що я проходжу в другий етап. Добре так переживав, бо бачив заочно який контингент студентів, який у них рівень, знову ж таки применшував власний потенціал – каже Денис Кладко.
Далі був другий етап, який полягав у обговоренні.
-Другий етап – інтерактив з такими ж аплікантами, як і я. Стало ще напруженіше, треба було бути кмітливим, дотепним, слідкувати за мовою, влучно формулювати думки перед колегами та жюрі. На онлайн-зустрічі ми дискутували на різні теми, було обмеження в часі. Треба було розібрати декілька провокативних питань. І в обговоренні знайти глобальну і важливу думку, довести власну позицію більш-менш науково і переконати опонентів прийняти її до уваги. І також була рольова гра, де потрібно було відігравати свого персонажа і з іншими учасниками також дійти до консенсусу, хоча роль могла йти у дисонансі з твоїми судженнями (на щастя, я був екоактивіст, а це моя стихія) – продовжує наш співрозмовник.
Обидві частини цього етапу були двомовними – українською та англійською.
Фіналістів другого туру чекав третій тур, в якому було потрібно команді з 5-6 чоловік зробити соціально значущий проект, який може допомогти людям в тій чи іншій мірі. В команді черкасця було ще 4 дівчини з інших куточків України.
-Було дуже цікаво: ми провели 2 насичених тижні. Мабуть, вони були одними з найнасиченіших у моєму житті: спочатку був брейн-шторм з вибору теми. Хотіли вибрати найкращу ідею. Після цього треба було розвинути проект, скласти свот-аналіз. Прорахувати бюджет і створити презентацію. На все це пішло багато часу, – пригадує Денис Кладко.
– Мені неймовірно пощастило з командою! Дівчата дуже ерудовані, відкриті до спілкування, з величезним досвідом волонтерства та соціальною роботою у своїх громадах. Серед обраних тем були і захист прав жінок, і ейджизм, і збереження екосистем, проте ми зупинилися на найцікавішій та, на мій погляд, найбільш актуальній, яка корелювала з однією з глобальних цілей сталого розвитку світової спільноти – збереженні ментального здоров’я людства.
Були відзняті відео, що показують актуальність проблеми, яку пропонує вирішити проект команди Дениса Кладко. Далі потрібно було презентувати проект іноземним інвесторам, роль яких відігравали селектори UWC. Треба було їх зацікавити.
І після цього Денису прийшов лист на 4-й тур.
-Я був безумовно цьому радий. Я не знаю як інші команди, але кожен член нашої команди виклався на максимум. Як я вже зазначав, усі учасники нашої міні-групи були достойні потрапити у фінал, – каже з захопленням хлопець.
4-й етап припав якраз на початок війни. Тому він і був перенесений.
-Це була співбесіда українською. Була така досить цікава дискусія з випускниками UWC. Їхні думки було дуже цікаво почути. І вони в нас не завжди сходилися. Кожен має право мати власну думку. Не обов’язково ти маєш бути якимось ідеалом чи мати якусь певну думку, щоб потрапити в UWC. Ти можеш мати свою думку і це якраз дуже важливо. Це те, що я ціную і поважаю в UWC, – розповідає переможець конкурсу.
І за 2 тижні після цих обговорень Денис отримав сповіщення, що він номінований на стипендію .
-Було поки що невідомо куди, як, що. Надсилались заявки у різні коледжі. Я отримав стипендію у Нідерланди і був безумовно цьому радий. Остаточно так додав собі плюсик до впевненості в своїх силах. Це було, мабуть, одним з найщасливіших дотепер досягнень мого життя, але будуть ще – каже Денис Кладко.
Дві любові: акторство і сфера ІТ-технологій
Денис Кладко обожнює театральне мистецтво і з дитинства зачитує вірші. Бере постійну участь у різних мистецьких заходах у місті Черкаси, часто виступає у ролі ведучого.
-В той же час, я обожнюю ІТ-сферу, бізнес-старптапи, інновації в сфері розробок щодо збереження екосистеми, навколишнього середовища. ІТ-програми і ІТ-іновації, які допомагають людству. І це одна з моїх цілей – допомогти людству. Запропонувати людству щось нове, корисне і при цьому щось таке, що зберігає природу і її єдність з людиною, – говорить хлопець.
В Черкаський державний бізнес-коледж Денис Кладко пішов навчатись на спеціальність «ІТ- програмування», щоб осягнути базис ІТ-світу, бо він вважає, що це буде дуже важливим у майбутньому для його кар’єри. І саме тут він і познайомився з програмою UWC.
Також він займається волонтерською діяльністю, що, до речі, цінується в UWC.
– Майже рік веду свій ютуб-канал щодо заохочення дітей до читання. Ми робимо це разом з Черкаською державною обласною бібліотекою для дітей. І це досить цікаве зайняття. Я приміряю на себе ролі книжкових героїв, екранізую сюжети з творів дитячих авторів , – розповідає Денис Кладко.
І тепер цей юний талант отримає свій подальший розвиток у нідерландському Маастріхті. І, до речі, черкащанину є чим відповісти на таке питання як мовний бар’єр.
-Мені досить пощастило, тому що навчання виключно англійською мовою. А я вивчаю англійську з дитинства. Цю мову я вже давно для себе відкрив і маю невеличку практику спілкування, тому, думаю, що це не буде величезною проблемою. Хоча треба приїхати і побачити. Наприклад, зараз я в Німеччині і я не можу сказати, що всі німці знають англійську. Хоча більшість її розуміє. І деякі можуть досить нормально англійською тут дискутувати, але вчитися і спілкуватися – то різне. А ще я тут зустрів людей з Великобританії і вони дуже класно розмовляють англійською, я стараюсь їх максимально зрозуміти, – заключив Денис Кладко.